Ви чули про експеримент «Всесвіт 25», коли мишачому суспільству штучно створили умови ситого комфортного життя? Результатом експерименту стала поява «красивих мишок», падіння народжуваності, канібалізм, і як наслідок – повне вимирання. І це не зважаючи на наявність їжі. Навпаки, їжа та комфорт виключили потребу виживання, що запустило сценарій самознищення. Один і той самий сценарій повторився 25 разів.
Якщо порівнювати сучасне суспільство і цей моторошний експеримент, у деяких проявах можна знайти подібності, від чого стає трохи страшно. Наразі ми теж ситі, і нам більше не потрібно виживати. Але на щастя, в людині закладено куди більший потенціал, ніж у маленькій мишці.
Технології розвиваються, а людина не встигає. Первісні інстинкти, як і раніше, ведуть у нас боротьбу за виживання, а зайві зручності роблять нас менш продуктивними. Приблизно за таким принципом зараз рухається людство. Ми маємо науку, технологічний прогрес, доступ до величезної кількості інформації, комфортне життя. Але хіба це проблема? Ні, це благо, якого людство прагнуло всю історію. Проблеми починаються тоді, коли людина ігнорує духовну складову і комфортні технології стають вершиною розвитку.
Комфорт – убивця прогресу?
Ви, напевно, не раз чули заклики авторів відомих книг і тренерів особистісного розвитку — виходити із зони комфорту... Комфорт настільки швидко прийшов у людське життя, що ми ще не встигли перемкнутися з режиму "виживання" в режим "процвітання". Тому іноді ми потребуємо штучного створення некомфортних умов, щоб змусити себе бути більш ефективними.
Якщо раніше дерев'яне ліжко було розкішшю доступною тільки королівській особі, то сьогодні все змінилося. Умови життя стали комфортнішими, але менш природними для нас. З'ясувалося, що ми не вміємо жити за нових умов. Ми ще вчимося, як ті молоді люди, які нещодавно покинули батьківську хату і тепер повинні самі піклуватись про себе.
Як вижити у зоні комфорту?
Щоб краще зрозуміти процеси що відбуваються, варто звернути увагу на те, які книги затребувані в наш час. Автори популярних книг обіцяють своєму читачеві, навчити його правильно харчуватися, правильно спати, коли прокидатися, як схуднути, як купувати, як позбутися зайвих речей, як дихати здоровіше, говорити красивіше, як керувати фінансами, як керувати іншими людьми, як керувати своїм мозком, як перестати турбуватись і почати жити нарешті... О, і це не кажучи про школи, інститути, офіційну освіту, якій людина присвячує чималу частину свого життя.
Це може здатися кумедним, але так і є! Ми повинні розвиватися, переходячи від рівня до рівня, використовуючи для розвитку всі доступні методи. Постійний розвиток зумовлює прогрес як кожного індивідууму, так й усього людства загалом. Ми навчаємось, але згодом усе переглядаємо та вчимося наново. Це також нормально. Якщо розвиток припиняється, то починається деградація.
Серед усіх аспектів розвитку духовність має особливе значення. Духовний розвиток не має меж, але на відміну від інших видів розвитку, духовне визначається вищими чеснотами, що задає позитивний напрямок і дозволяє людині максимально повно розкрити свій потенціал.
Драматичне виживання емоцій
Уявіть: вас розкритикували на роботі, або нахамили в супермаркеті, і ви вже відчуваєте, як закипає кров. Ваш тиск підвищується, стає гаряче, напружені м'язи готові дати відсіч. Все сталося так швидко, що мозок не встиг зреагувати, він теж у змові. Але ви вловили себе на думці, що навколо камери спостереження...
Емоції впливають на викид гормонів, і навпаки, гормони впливають на наш настрій, самопочуття і навіть прийняття рішень. Але проблема в тому, що якщо відбувається викид норадреналіну, ми не усвідомлюємо цього, та просто повертаємось до роботи і продовжуємо приймати рішення вже з підвищеним тиском. А коли заспокоюємося, питаємо себе – Навіщо я це сказав / зробив?
У наші дні система бий-біжи не така актуальна як за часів печерної людини. Хоча діє все ще ефективно. Підкорюючи космос, науку, технології, людина у своїй свідомості спрямовується до зірок, а у своєму тілі зберігає той самий первісний набір гормонів, завдяки якому виживали наші предки. Але нам більше не треба боротися проти шаблезубих тигрів. Нам потрібно вчитися жити у світі без гострих пазурів, але з гострими язиками, і на цьому шляху як орієнтир необхідно щось більше, ніж просто наука.
Духовний розвиток — перемога людства та людяності
Велич духовного розвитку, як орієнтира, полягає в тому, що ми не повинні надмірно зосереджуватися на емоціях, що виникли через стрес, або інші негативні прояви, і думати, як з цим впоратися. Зайве занепокоєння, спроба придушити себе може ще більше додати ваги до негативних переживань. Нам достатньо зосереджуватися на своєму розвитку, і це з часом само собою буде приводити нас до гармонії всередині, прибираючи проблеми зовні. Ми повинні фокусуватися на позитивному, а не негативному. Мати Тереза казала: "Я ніколи не приєднаюся до руху проти війни. Покличте мене, коли з'явиться рух за мир".
Духовний розвиток — це позитивна сила, до якої ми повинні прагнути все життя. Такий орієнтир у житті позитивно впливає на всі рівні та прояви, такі як розв'язання проблем у спілкуванні з людьми, знаходження балансу в собі, пошук призначення, істини, любові та добра.
Прагнення розвиватись духовно — частина людської природи, що вигідно відрізняє нас від тварин. Питанням «Хто ми й куди йдемо?», філософи задавались ще тисячі років тому. Багато хто знаходив відповіді у релігіях, духовних практиках. Відповіді, запропоновані світовими релігіями, актуальні сьогодні, можливо як ніколи раніше. Адже зі швидкими темпами розвитку з'явилося не лише більше можливостей, а й більше спокус. У пошуку духовного і високих ідеалів, релігія і філософія йдуть пліч-о-пліч, доповнюючи одне одного і в той самий час виконуючи функцію противаги.
Роль філософії на шляху духовного шукача
Філософія має не останню роль у цій грі чи навіть битві за уми та душі людей. Філософія вчить нас відрізняти істинне від не істинного, і підводить до розуміння релігійних та духовних вчень. На шляху духовного розвитку, філософія – не самоціль. Це інструмент, який робить нас мудрішими, більш чуйними, більш людяними. Філософія – це зброя проти обману та глупоти.
Багато сучасних людей, з різних причин, ігнорують філософію чи релігію. Але така недооцінка зовсім не применшує їхньої сили. Вплив філософії та релігії настільки вагомий та фундаментальний, що не завжди помітний. Подібно до всепроникного повітря, моральні принципи стають частиною нашої культури, звичаїв і законів, наших світоглядів. Навіть якщо людина надто зайнята, щоб приділити увагу своєму духовному, вона так чи інакше живе в суспільстві з певними моральними цінностями, на формування яких впливали релігія та філософія.
У світі, що швидко розвивається, де відбувається підміна цінностей, і гонитва за успіхом заради успіху, можна втратити відчуття щастя і балансу в житті, не кажучи вже про духовність. Тому нам, як ніколи раніше, потрібен духовний розвиток, щоб ми були справді щасливими людьми, всебічно розвиненими, з прогресивною цивілізацією, а не лише технологіями.
Не хлібом єдиним ...
У Біблії говориться, що духовна їжа – це справжня їжа. Ви можете наситити ваше тіло. І в цьому немає нічого поганого. Це нормально і цілком по-людськи. Як і цілком по-людськи — насичувати себе культурно, емоційно, інтелектуально та духовно.
Якщо людина не насичує себе духовно, вона відчуває порожнечу і намагається її якось заповнити — стосунками, подорожами, кіно, соцмережами та навіть їжею. Коли ми їмо, чи завжди голодні? Чи не їмо для того, щоб відчути себе краще під час стресу або отримати доступне задоволення коли нудно? Матеріальні та культурні блага, як і розмаїття маленьких задоволень, роблять наше життя повнішим. Та окрім цього є ще й духовна потреба, яку неможливо задовольнити жодними смаколиками чи враженнями.
Велич духовного розвитку не виключає повсякденні потреби. Як найвище благо воно включає всі попередні рівні розвитку. Шукати своє призначення, вищу істину, ставити питання про буття, розкривати таланти, любити, вірити по при все, досягати нових рівнів усвідомленості - це те, що я маю на увазі під духовним розвитком. Всередині кожного з нас усе ще сидить печерна людина, готова напасти або втекти, щоб вижити. Але всередині кожного також є і Прометей з іскрою безмежного потенціалу світового масштабу. Будьте величними!