Вчені випробували техніку сну, яку використовували Едісон та Далі
У вас бувають моменти, коли прокидаючись під ранок, ви раптово виявляєте нові ідеї? У мене – так. До того ж як правило, я бачу чіткий план реалізації своїх ідей. Але на ранок, добре виспавшись, я вже не пам'ятаю ідеї та план так чітко, як уночі. І потім жалкую, що через лінощі не записав всі свої думки одразу.
Не обов'язково чекати наступної ночі, сподіваючись на раптову музу. Процес творчого мислення до певної міри можна контролювати. Роби як Едісон.
Техніка сну Томаса Едісона відома давно. Але тепер цей метод має наукову підтримку. Вчені з Paris Brain Institute - Célia Lacaux, Thomas Andrillon, Céleste Bastoul Yannis Idir, Alexandrine Fonteix-Galet, Isabelle Arnulf та Delphine Oudiette провели дослідження, результати якого були опубліковані 8.12.2021 в журналі SciensesAdvances.
В експерименті вчені перевірили, чи справді є швидкоплинний, сприятливий момент для творчих думок на початку сну. Вони зафіксували зміни в мозку за допомогою спеціального обладнання, зіставивши об'єктивні результати та суб'єктивні відчуття учасників.
Томас Едісон знав, що є короткий момент на початку засинання, сприятливий для креативного мислення. Потрібно лише вчасно прокинутися, щоб уловити момент творчості. Винахідник користувався даною технікою сну для того, щоб виявити нові ідеї.
Не лише Едісон. Відомий художник Сальвадор Далі теж використав подібний хакінг сну, щоб упіймати музу за хвіст.
Як ваш мозок генерує творчі ідеї уві сні
Французькі вчені, які проводили експеримент, дуже влучно висловилися з приводу початкової фази сну N1 у своїй статті: N1 — це ідеальний коктейль для творчості. Адже при засинанні, у нашому мозку, відбувається низка змін, кожна з яких може дати відповідь на запитання «Звідки береться творчість?».
Творче мислення відбувається в результаті взаємодії мереж мозку, що відповідають за генерацію та оцінку творчих ідей (мережа пасивного режиму роботи мозку та когнітивний контроль). Відомо, що ці функції мозку задіяні при засипанні в N1.
Ще один важливий фактор, який допомагає вловити творчі ідеї – це різна швидкість засипання ділянок мозку. На початку сну, кора мозку ще продовжує роботу, тоді як таламус часто буває деактивований. Активність кори здатна викликати поведінкові реакції. Людям іноді навіть здається, що вони не спали, якщо розбудити їх незадовго після засинання.
Крім того, під час засинання наш мозок пов'язує недавній досвід зі старою пам'яттю, що відображається у гіпнагогічних переживаннях, схожих на сон. Дрімота у фазі N1 є таким собі середнім станом між сном та свідомим мисленням, у якому можуть виникати спонтанні думки, псевдогалюцинації. Ми можемо не тільки спостерігати, але й запам'ятовувати гіпнагогічні образи, що також сприяє виникненню нових ідей.
Найбільш творчий період сну
N1 – перша стадія сну, тривалістю до 10 хвилин. Для N1 характерні поступове зниження активності мозку, частоти дихання, пульсу та м'язової активності. Також засипання супроводжується описаними вище комплексними процесами у мозку, які стимулюють творче мислення.
Якщо бути точнішим, N1 – це перша фаза циклу сну. В одному циклі всього 4 фази:
3 фази повільного сну - N1, N2, N3;
1 фаза швидкого сну - REM (швидко-рухливі очі).
Повний цикл із 4 фаз триває приблизно 1.5 години. Для здорового сну, людині в середньому необхідно 5 повних циклів на добу (що повторюються один за одним).
Всі фази мають важливе значення для здорового самопочуття, але ми не будемо детально зупинятися на кожній із них. Зосередимося тільки першій фазі «творчого сну» N1.
На мою думку, автори експерименту дуже точно дали визначення N1-фази:
“
N1 є гібридним, «напівусвідомленим» станом, коли люди починають відокремлюватися від свого оточення і тому можуть вільно спостерігати за блуканням свого розуму, зберігаючи при цьому свою логічну здатність ідентифікувати творчі іскри.
”
Експеримент
Експеримент перевірив, чи сприяє короткий період N1 “творчій проникливості”, яка визначається як “раптове відкриття вирішення завдань”.
В експерименті брали участь 103 здорові людини. Напередодні експерименту їх попросили спати менше, ніж звичайно, і не вживати стимуляторів.
За умовами дослідження, учасники мали вирішувати математичні завдання. При цьому завдання містили приховане правило, яке спрощує знаходження правильних відповідей.
Після вирішення кількох завдань, учасники відправлялись на 20 хвилинну перерву. Після короткого відпочинку учасники знову поверталися до вирішення завдань, і деякі з учасників відзначилися успіхом у знаходженні прихованого правила.
Ті учасники, яким вдалося знайти приховане правило, повідомляли про це, і вирішували завдання за допомогою нового правила набагато швидше.
Під час перерви учасники відпочивали у темній кімнаті. Вони лежали із заплющеними очима і тримали об'єкт у правій руці. Падіння об'єкта служило сигналом того, що людина заснула, і звичайно ж будило учасника. У разі падіння об'єкта учасники повинні були повідомляти вголос усі свої думки чи переживання, що вони сприймали до падіння об'єкта. Після цього могли продовжити відпочинок до закінчення перерви.
Під час перерви стан пильності учасників контролювався за допомогою відеополісомнографії.
Результати експерименту
Після закінчення експерименту, учасники були поділені на 3 групи:
Група «Wake». Учасникам так і не вдалося заснути.
Група "N1". Учасники хоча б на 30 секунд занурювалися в стан N1 (але не впадали в глибший сон).
Група "N2". Учасники хоча б на 30 секунд занурювалися у більш глибоку порівняно з N1 стадію NREM-сну (у тому числі учасники, що пройшли N1 стадію та одразу потрапили у більш глибоку фазу сну).
N1 - золота середина між сном та свідомим сприйняттям для досягнення креативності
Учасники групи N1 були набагато успішнішими у знаходженні прихованого правила вирішення, порівняно з іншими групами.
20 із 24 (83,33%) учасників у групі N1 знайшли приховане правило.
У групі неспання лише 15 із 49 знайшли приховане правило (30,61%).
У групі N2 успіху досягли 2 із 14 (14,29%).
Таким чином успіх у групі N1
- у 2,7 раза вище, ніж у групі неспання, та
- у 5,8 раза вище, ніж у групі N2.
Короткий період N1 вплинув на розуміння прихованого правила. Однак позитивний ефект періоду N1 нівелювався, якщо учасники досягали глибшого сну N2.
Ті учасники, які були віднесені до групи N1, провели у фазі N1 у середньому 1 хвилину.
Завантаження оновлення
Цікавим фактом, також є те, що учасники експерименту знаходили приховану можливість вирішення завдань, приблизно через 30 хв після відпочинку (а не відразу після пробудження). Тенденція відстроченої еврики спостерігалася у всіх трьох групах (Wake, N1 та N2).
Гіпотеза вчених, яка пояснює відстрочення інсайту, полягає у тому що мозок фіксує інсайти у фазі N1, але застосовує їх не відразу. Потрібно трохи часу, щоб переконатись у необхідності нового підходу. Потім мозок «проводить розархівацію» нової ідеї, та застосовує її як більш ефективне рішення.
Діапазон креативності
Мозок працює на різних частотах, залежно від того спимо ми чи ні. Діапазони N1 також можуть відрізнятися. Вченим вдалося з'ясувати, за якої частоти людський мозок найбільш проникливий.
Учасники експерименту із середнім рівнем альфа діапазону (від 9 до 9.8 Гц) мали найвищу ймовірність розуміння.
Учасники з найвищими показниками дельта діапазону (від 3.2 до 4.4 Гц) мали найнижчу можливість розуміння.
Вплив альфа та дельта діапазонів оцінювався незалежно від групи. Цим можна пояснити знаходження прихованого правила у групах неспання та глибокого сну.
Експеримент показав як альфа, або дельта стан впливають на уважність до прихованих правил у математичних завданнях, що називають «проникливістю». Хоча вчені віднесли проникливість до творчості, все ж знайти прихований шлях - це не те саме, що написати музику або картину. Припускаю, що для деяких категорій творчого пізнання, супутня N1-фазі гіпнагогія, може мати особливе значення.
Химерна муза
Техніка короткого сну відрізняється високим рівнем гіпнагогії.
Перебуваючи між сном і неспанням, перед тим як поринути у глибший сон, свідомість може сприймати різні химерні образи схожі на галюцинації. Що є цілком нормальним. Подібний стан можна спостерігати також під час пробудження.
Гіпнагогічний стан, що супроводжує момент засипання, також має важливу роль для творчості. Адже за перцептивними переживаннями, як писалося на початку, криється робота мозку щодо зв'язування свіжого досвіду зі старими спогадами. Можливо, саме з гіпнагогічних переживань черпав натхнення художник-сюрреаліст Сальвадор Далі.
За легендою, Сальвадор Далі заміняв повноцінний нічний сон поліфазним. Він спав по 20 хвилин кожні 4 години. Таким чином, тривалість сну становила близько 2 годин на добу.
Варто зазначити, що гіпнагогічні переживання не впливали на знаходження прихованого правила вирішення завдань згідно з результатами експерименту.
Як покращити техніку творчого сну, обравши правильний об'єкт для тримання в руці
Томас Едісон тримав у руках сфери, які мали будити його щоразу при падінні. Сальвадор Далі засинав із ложкою в руці, яка падала на металеву тацю.
Вчені з'ясували, що метод утримування предмета в руці є цілком робочим способом пробудження в потрібний момент. Однак, згідно з результатами дослідження, цей маркер засипання — не дуже точний. Натомість доступний кожному. Адже навряд чи у вас вдома є вся необхідна апаратура для відстеження альфа-діапазону чи фаз сну.
З цього випливає, що не кожного разу утримуючи об'єкт у руці ви прокидатиметеся в потрібний момент. Ви можете проспати творчу фазу N1. Але спробувати варто.
Щоб покращити якість техніки творчого сну, варто звернути увагу на предмет, який ви будете тримати в руці.
Вчені дійшли висновку, що ідеальний об'єкт для пробудження повинен відповідати наступним критеріям:
- видає шум при падінні,
- має легку вагу, щоб руки не були скуті,
- досить слизький, щоб полегшити падіння,
- досить великий, щоб кулак не міг стиснути об'єкт і запобігти його вислизанню.
Об'єкт, який використовували вчені, була легкою (55 г) чашкою або пляшкою для пиття висотою 14,5 см і діаметром 5,5 см.
Попри доведену ефективність техніки креативного сну, я б не ризикнув замінювати повноцінний сон поліфазним, як це начебто робив Далі. Я зовсім не за те, щоб спати менше. Я за те, щоб висипатися і відчувати себе повним сил. Цю техніку сну, я використовую час від часу, лише як доповнення до повноцінного нічного сну, тоді коли почуваюся виснаженим, або мені потрібні свіжі ідеї.
Мабуть, не варто пояснювати – наскільки важливим є вивчення нашого мозку, сну та творчого мислення. На мою думку, французькі вчені своїм експериментом започаткували дослідження такого цікавого, але ще мало вивченого механізму досягнення інсайтів на початку сну.