Люди з пасивно-агресивною поведінкою придушують у собі негативні емоції, гнів, вони не вміють говорити НІ, і, на перший погляд, здаються доброзичливими та неконфліктними.
Людина замикає свої емоції на ключ мовчання, хоча всім своїм зовнішнім виглядом може виказувати що образилась. І це вже є ознакою пасивної агресії. Формується така реакція на конфлікти найчастіше у дитинстві, коли дитині не дозволяють висловлювати свій гнів відкрито. "Злитися – не гарно", тож емоції опиняються під забороною, як погані. Але ж ми не можемо не відчувати емоцій...
Чому пасивна агресія токсична?
При зіткненні з проблемою, людина замість виплеснути свої емоції, переносить образи мовчки, замкнувшись у собі. Оточенню доводиться гадати, що пішло не так, адже не завжди конфлікт лежить на поверхні. Людина уникає відповідальності за конфліктну ситуацію та приймає позицію жертви, яка потребує уваги.
Складність спілкування з такою людиною полягає в тому, що не завжди можна зрозуміти в чому проблема, і не завжди можна навіть помітити, що проблема взагалі є. Адже людина, що ухиляється від проявів емоцій, також ухиляється і від прямих відповідей.
Пасивно-агресивна поведінка на роботі та у міжособистісних стосунках на прикладі однієї короткої історії
Девід мав забрати доньку зі школи, але запізнився. Батько не вперше запізнювався через роботу, тому Кетті вже звикла, та все ж була засмучена. До того ж цього разу довелося чекати довгих дві години. Кетті сказала батькові що все гаразд, що вона все розуміє, проте виглядала втомленою і розчарованою. І як би Девід не намагався розговорити доньку, спілкування не клеїлося: Кетті або відмовчувалась уткнувшись у телефон, або відповідала "так"/"ні".
Девід розумів за що ображається на нього дочка, тому вони не поїхали одразу додому, а заїхали у кафетерій, де подавали улюблене морозиво Кетті. Порція морозива із шоколадною крихтою допомогла виправити ситуацію. Девід вибачився за запізнення, а Кетті розповіла, як пройшов її день у школі. Додому вони приїхали у піднесеному настрої.
Мати Кетті, Джессіка, запекла рибу з овочами на вечерю. Попри апетитну страву, вечір пройшов у незвично тихій атмосфері. Кетті не надала цьому значення, але Девід помітив, що його дружина чимось засмучена. На питання Девіда "Чи все гаразд?", Джессіка запевнила чоловіка, що все добре, що в неї "...просто болить голова сьогодні". Але Девід добре знав свою Джесс, і розумів, що потрібно дати їй трохи часу.
Вранці Девід обійняв дружину, і дивлячись у вічі запитав: "Я знаю, що багато працюю останнім часом... нічого не встигаю. Я щось упустив?". Джессіка розуміла, як багато всього навалилася на Девіда. Вона припинила гру у мовчанку і зізналася, що образилася на нього за те, що він не привітав її маму з днем народження.
Коли Девід прийшов на роботу, він чекав, що перероблений звіт уже лежатиме у нього на столі. Але звіту досі не було. Білл, співробітник відповідальний за звіти, запізнився на роботу, і з незадоволеним виразом обличчя зайняв своє робоче місце.
Коли Білла прийняли на роботу, він спочатку здавав всі звітності вчасно, потім почав затягувати, але все ж таки встигав здати в останній момент. Тепер же Білл, або здавав звіти із запізненням, або з купою помилок. Девіду, як керівнику, доводилося витрачати більше часу на перевірку, або навіть займатися звітністю самому. Посилений контроль не допоміг. В результаті на ті самі звіти почали витрачати вдвічі більше часу.
Коли Девід викликав Білла до свого кабінету, Білл анітрохи не здивувався. Він знав, що проблеми є. Білл пояснив, що забув про те, що сьогодні останній день здачі звіту, і пустився у звичні виправдання: "погане самопочуття, але я працюю...", "по-іншому не виходить", "обсяг інформації збільшився" і, навіть "пробки на дорогах". Девід знав, що інформації зараз доводилося обробляти більше, що займало більше часу, але не на стільки ж, не у два рази!
— Ти сьогодні спізнився... як і вчора. Ти спізнюєшся постійно. Цього тижня не було жодного дня без запізнень.
— Але я...
— Не перебивай, Білл! Крім того, я точно знаю, що вчора ти пішов раніше.
— Ні, я не йшов раніше...
— Ти пішов раніше, так і не доробивши роботу, свою роботу, яка мала бути виконана ще вчора! Не намагайся заперечувати, Білле! Усі бачили як ти пішов! Мені доводиться постійно виконувати роботу за тебе, виправляти твої помилки.
— Девіде, я... я не запізнювався, я, чесно не йшов учора...
— Послухай, Білле — перебив його Девід, — Якщо ти не справляєшся, я віддам твою роботу комусь іншому. — сказав Девід, дивлячись у вічі Біллові. Білл промовчав.
— Щоб сьогодні до кінця дня звіт лежав у мене на столі! — продовжив Девід. — І якщо я знайду хоч одну помилку...
— Чорт забирай, Девід, ти знаєш що це неможливо! — Вибухнув Білл. — Ти знаєш, що неможливо здати сьогодні цей проклятий звіт! Чому ти не сказав мені раніше, що це тааак терміново? Ти вимагаєш неможливого! Це твій провал, і я за нього не відповідатиму! Девід просто мовчав, даючи можливість висловитись Біллові. — Якби на твоєму місці був хтось досвідченіший, хто вміє знаходити спільну мову з підлеглими, він би не допустив...
— Цей хтось досвідченіший — ти? — перервав його Девід.
— Я цілих 7 років працював помічником менеджера не для того, щоб якийсь новачок став керівником нашого відділу. — процідив крізь зуби Білл.
Білл так і не зміг змиритися, що молодший і менш досвідчений хлопець з іншого відділу отримав посаду, яку він давно хотів. Девід знав у чому справа. Також Девід знав, що Білл не запізнювався постійно. Білл бовтався на перекурах, нудьгував за робочим столом, намагаючись якнайбільше розтягнути ненависну роботу, але ніколи не йшов раніше. Девід спеціально звинуватив Білла, щоб вивести його з рівноваги.
Наприкінці дня Девід заїхав до матері Джессіки та привітав її з днем народження, чому вона була щиро рада. Білла перевили на іншу, менш відповідальну роботу, в іншому відділі. Більше Девід не запізнювався у школу до доньки.
Що таке пасивна агресія?
Пасивно-агресивна поведінка може виявлятися у людей із розладом особистості таким як нарцисизм. Але це зовсім не обов'язково: сама по собі пасивна агресія ще не свідчить про якісь розлади.
Щоб краще зрозуміти, що таке пасивна агресія, потрібно спочатку зрозуміти, що взагалі таке агресія.
Агресія – це взаємодія людини з іншою людиною чи людьми з метою заподіяння шкоди (іншій людині, людям, чи взаємовідносинам).
Агресія - це не просто емоція (хоча може і супроводжуватися негативними емоціями). Це шкідлива поведінка, яка може виражатися в дії або бездіяльності (пасивна агресія).
Агресивну поведінку (як виражену, так і пасивну) можна розділити на:
- Свідому — шкідлива поведінка, до якої прибігають для досягнення певних цілей.
- Компульсивну — реакція у відповідь на зовнішні або внутрішні подразники, що супроводжується як правило негативними емоціями.
Пасивність – це стан людини, для якого властиве уникання дій та будь-якої іншої активності. Пасивність сама по собі не передбачає якось негативу. Для пасивної поведінки характерне уникання людиною ініціатив, самовираження, реакцій, відповідей, конфліктів та інших активних дій. Прояснення понять агресії та пасивності підводить нас до визначення пасивної агресії.
Пасивна агресія – це взаємодія людини з іншою людиною (чи групою людей), якій властива бездіяльність та ворожість (часто приховувана), з метою заподіяння шкоди іншій людині (людям, чи взаємовідносинам).
Пасивно агресивна поведінка – це повторювані прояви бездіяльності людини, ворожого характеру, що часто приховується, з метою заподіяння шкоди іншій людині, групі людей, чи взаємовідносинам.
На практиці визначити пасивну агресію можна за допомогою ознак, які наведені трохи нижче, разом зі стратегіями протидії.
Відмінність прихованої активної агресії від пасивної агресії
Якщо говорити по-простому — пасивна агресія виявляється у відсутності дії. При цьому у людини зберігається агресивний чи ворожий настрій. Тобто, людина ухиляється від якихось дій, щоб нашкодити іншій людині (людям) або їхнім стосункам.
Причинами того, чому людина уникає прямого конфлікту, і висловлює свою агресію пасивно, можуть бути:
- невпевненість у собі чи програми закладені у дитинстві з вихованням;
- страх перед конкретною людиною чи ситуацією;
- принцип субординації який не дозволяє підлеглому висловлювати відкрито свою незгоду.
Пасивну агресію не варто плутати із прихованою. Прихована агресія — це завуальована дія, яка може проявлятися через натяки, жарти та інші психологічні прийоми, які можна вважати соціально прийнятними. Але головне, що відрізняє приховану агресію, — це дія. Пасивна агресія – це відсутність дії.
Прихована агресія – це диверсія. Пасивна агресія – саботаж.
Той факт, що сам термін «пасивна агресія» був запроваджений полковником Вільямом К. Меннінгером під час Другої світової війни, дозволяє нам ще краще зрозуміти, чим є пасивна агресія і чим вона не являється.
Вікіпедія:
Меннінгер описав солдатів, які не виявляли відкритої непокори, але виражали свою громадянську непокору (те, що він називав "агресивністю") "пасивними заходами, такими як надутість, упертість, зволікання, неефективність та пасивний обструкціонізм". Причиною такої поведінки Меннінгер вважав "незрілість" та реакцією на "звичайний військовий стрес".
З цього випливає, що всякого роду підколи, образи приховані під маскою гумору, або сказані начебто не спеціально, інтриги за спиною, плітки та інші завуальовані маніпуляції з метою нашкодити комусь, не дуже схожі на пасивну агресію. Непрямі дії маніпулятора все ж таки залишаються діями. Попри скритність, часто маніпулятор діє досить активно. Така агресія більше схожа на диверсію, аніж на саботаж.
Як визначити та протидіяти пасивній агресії?
Тут починається найцікавіше. Мені відомі дві стратегії боротьби з пасивною агресією. Нижче ми розберемо їх детальніше. Щоб вирішити яку стратегію застосувати, спочатку краще впевнитись в тому, з якою саме ситуацією ви зіткнулись. Для цього потрібно:
1) Визначити пасивну агресію за характерними ознаками:
- Замовчування про свої почуття (образи, злість). Люди, які схильні до пасивної агресії часто придушують гнів, їм важко говорити про свої емоції відкрито, вони вважають за краще уникати прямих конфліктів. З цієї причини їм важко відмовити іншим людям, навіть у тих проханнях, які їм не подобається виконувати, або які вони взагалі не збираються виконувати.
- Ігнорування. Людина може не відповісти на ваш дзвінок, на ваше повідомлення, або дати неповну відповідь, наприклад на ваш email, проігнорувавши якісь питання. Ігнорування іншої людини в усному спілкуванні є яскраво вираженим проявом пасивної агресії.
- Перекладання всієї вини за конфлікт на іншу людину (роль жертви). Найчастіше людина, якій звична пасивно-агресивна поведінка, ухиляється виражати себе відкрито та перекладає відповідальність за конфлікт на опонента, бо ще з дитинства, суспільні норми та батьківське виховання закладають навіювання, що виявляти негативні емоції — це погано.
- Не виконання очікуваної чи прийнятної дії. Простежується як у міжособистісних, так і в робочих відносинах. Людина може погодитися виконати завдання, через те що їй важко сказати ні, а потім не виконати, затягнути з часом, або виконати завдання не якісно.
2) Визначити мотиви агресивної поведінки людини:
- Самоствердження, підняття самооцінки (поведінка властива для нарцисичних особистостей). У такому разі для маніпулятора ви — жертва.
- Саботування робочого процесу.
- Привернення до себе уваги (маніпулятор грає роль жертви). Часто зустрічається у міжособистісних відносинах, між чоловіком та дружиною, або батьками та дітьми.
Дві стратегії боротьби проти пасивної агресії:
Жорстка. Ваше завдання перетворити прихований конфлікт на відкритий, щоб пригнічена агресія вийшла назовні. Для цього потрібно вивести людину з рівноваги, відвернути увагу сторонньою темою, чутливою для опонента, як це зробив Девід.
Девід чудово знав, що Білл не йшов додому раніше визначеного часу, але почав звинувачувати Білла у протилежному. Девід спантеличив Білла, натиснувши на нього, і застосувавши газлайтинг. А кому сподобається якщо його будуть переконувати ніби він робив те, чого насправді не робив? Девід розуміючи всю безвихідь їхнього прихованого конфлікту створив новий конфлікт, до якого Білл не був готовий.
М'яка. Ви можете виявити співчуття, показавши, що розумієте людину, тим самим завоювавши її прихильність. Важливо, щоб людина відчула себе комфортно поряд з вами, так вона може стати більш відкритою, і не ховатися за пасивною агресією.
Однак не варто занадто захоплюватися даною технікою, адже люди, які вдаються до пасивної агресії, часто грають роль жертви, перекладаючи відповідальність за ситуацію на когось ще. Тому, щоб утримати контроль над ситуацією, після того, як виявили розуміння до людини, створивши атмосферу довіри, вимагайте відповідальності від людини. Надалі, якщо людина до вас прислухається, зафіксуйте результат заохоченням.
Девід також використав схожий метод до дружини та доньки, які демонстрували пасивно-агресивну поведінку. Адже вони були ображені на Девіда, тому що він був недостатньо уважний до них.
У випадку з дочкою Девід не дотримувався жорсткої послідовності між проявом розуміння, заклику до відповідальності та заохоченням. Адже це не інструкція, а радше рекомендація. Знаючи свою дочку, Девід зрозумів що буде краще якщо він продемонструє що йому не все одно. Крім того, коли ви у відносинах довгий період, ви, напевно, добре знаєте людину, і у вас можуть бути свої, унікальні, способи взаємодії з пасивною агресією, які можуть відмінно працювати.
Жорсткий спосіб боротьби з пасивною агресією ризикованіший. Однак він може виявитися цілком ефективним. Для врегулювання взаємин у своїй сім'ї Девід обрав м'який метод. Для протидії співробітнику, який хотів Девіда підсидіти, Девід використав жорсткий метод. Ви вільні вибирати самі який метод краще застосувати. Чим краще ви знаєте людину, яка поводиться пасивно-агресивно стосовно вас, тим ефективніше ви зможете підібрати ключик до її закритості.