Вам не потрібна сила волі, щоб займатися улюбленою справою. Але чи знаєте ви насправді успішних людей з нестачею силою волі?
Сила волі, або самоконтроль, безсумнівно є одним із факторів успіху людини у роботі, у подоланні шкідливих звичок, у будь-чому. Але звідки та сила береться, і чому у деяких людей її більше, ніж в інших? Можливо, причина у генах, вихованні, регулярних тренуваннях чи у правильній мотивації? Все набагато простіше! На думку деяких психологів, все залежить від рівня глюкози в крові.
Експеримент, проведений Гайлліотом М. Т., Баумайстером Р. Ф., ДеВоллом С. Н., Манером Дж. К., Плантом Е. А., Тайсом Д. М., Брюером Л. Е. і Шмайхелом Б. Дж. у 2007 році, показав наступне:
- рівень глюкози в крові знижується після виконання завдання самоконтролю, але не після виконання порівнянного когнітивного завдання, яке не потребує самоконтролю;
- низькі рівні глюкози в крові після першого завдання самоконтролю передбачають порушення поведінки під час другого завдання самоконтролю;
- учасники, чий рівень глюкози відновлюється вживанням напою з глюкозою після завдання самоконтролю, краще виконують наступне завдання, ніж учасники, яким дають дієтичний напій між завданнями.
Дослідження 2007 року не було інноваційним у своєму роді, та підтвердило результати дослідження проведеного Баумайстером ще у 1998 році. До речі, Рой Баумайстер є автором книг та статей на тему сили волі. Він порівняв силу волі з м'язом який виснажується та ввів поняття “виснаження его”.
Переконливі докази чи не так? Отож, не важко уявити такого собі любителя солоденького. Назвемо його Рокі. Через свою жагу до солодощів, хлопець має проблеми із зайвою вагою. Але Рокі хоче бути як той Рокі з фільму: сильним та без зайвої ваги. Та замість пробіжки і яєшні зранку, Рокі снідає солодкими пластівцями, а по дорозі на роботу з'їдає солодкий круасан з кавою (кава теж солодка). Протягом дня хлопчина має перекуси шоколадними батончиками, або вживає содову.
Рокі хоче бути струнким та здоровим, але не може відмовити собі у солодощах, бо має стресову роботу, чи ще щось дуже стресове. Йому не вистачає сили волі... Але стоп! Хіба таке можливо? Адже тепер ми знаємо, що сила волі залежить від рівня глюкози в крові.
Якщо припустити, що залежність самоконтролю від рівня глюкози в крові — то цілковита правда, тоді, мабуть, найбільш вольовими людьми були б любителі солодощів.
Де знаходиться сила волі?
Мозок людини дійсно споживає глюкозу. Глюкоза — це паливо, яке потрібно мозку для різних задач, і не лише для самоконтролю.
Вважається, що самоконтроль залежить від роботи префронтальної кори та лобової частки. Також завдяки цим ділянкам мозку людина може контролювати умисні дії, зосереджувати увагу, мати намір, робити вибір. Префронтальна кора та лобова частка не функціонують автономно, а взаємодіють з іншими ділянками мозку, включно при задачах самоконтролю.
Але автори дослідження 2007 року, Гайлліот, Баумайстер та інші, вважають, що саме задачі самоконтролю є найбільш енергозатратними. Також автори стверджують що до кінця дня рівень глюкози в крові падає, відповідно знижується і сила волі.
Так що ж все-таки знижується у кінці дня — сила волі, чи усі сили (що відомо як втома)? В кінці дня, особливо інтенсивного дня, людині зазвичай потрібен відпочинок та сон для відновлення. Хоч ложками глюкозу їж — це не допоможе.
Що таке сила волі?
Якщо науковці праві у своїх дослідженнях, чи може це означати, що сили волі не існує? Принаймні в тому розумінні, у якому зазвичай заведено сприймати силу волі.
Різні епохи, різні дисципліни, та різні автори дають силі волі дещо різні визначення. Силу волі порівнюють зі стриманістю, рішучістю, чи, навіть, мужністю. Різнобічні порівняння дають можливість мати більш об'ємне поняття про силу волі.
Мені сила волі видається близькою до смирення. Смирення добре знайоме християнській традиції, і означає надання переваги Богу, а не своєму его. У буддистській традиції також схожим чином сприймають смирення — як відмову від власних бажань.
Однак, у цій статті я не буду заглиблюватись у філософські пошуки ідеального визначення сили волі. Навпаки, розгляну силу волі з дуже простої точки зору. У моєму визначенні я виходжу з того, що потреба в самоконтролі виникає там, де існує перешкода, і, отже, виникає потреба в подоланні цієї перешкоди.
Сила волі необхідна для подолання:
- Внутрішнього опору, такого як негативні установки, упередження та небажання виконувати поставлені завдання, чи небажання відмовитись від чогось.
- Зовнішнього опору, коли потрібні додаткові зусилля, щоб зробити краще, більше, швидше.
Іншими словами, сила волі необхідна в тих випадках, коли бракує ресурсів або бажання (навіть якщо ресурсів вистачає, включаючи глюкозу). Або, якщо бракує і того, і іншого.
На основі сказаного вище, я розглядаю силу волі (самоконтроль) як здатність людини змушувати себе діяти (або утримуватися від дій), коли вона цього не бажає, або в умовах надзвичайних труднощів.
При цьому я виділяю самоконтроль як самостійну здатність, окрему від того факту, чию волю виконую людина – власну (наприклад, досягаючи своєї мети), або волю іншої людини (наприклад, виконуючи наказ). Можна сперечатися про те, чи є подолання себе силою волі, але й на цьому питанні я не стану затримуватись.
Я не стверджую, що таке просте визначення сили волі, як здатності змушувати себе, є єдиним правильним. Проте я вважаю, що важливо уточнити це поняття. Тому що саме про це я тут і говорю - про здатність змусити себе зупинитись або рухатись швидше.
Солодке суперпаливо
Незалежно від вектора застосування, сила волі залишається обмеженим ресурсом.
Подібно до закису азоту в спорткарах із фільму Форсаж, сила волі допомагає обігнати час, обставини, самих себе. Як і закис азоту, силу волі ми можемо використовувати лише на коротких відрізках шляху. І те й інше вичерпується швидко, і змушує нас перегріватися.
Сила волі може знадобитись на старті. Наприклад, коли немає настрою для фізичної активності, але ви виконуєте першу вправу і далі все йде як треба.
Сила волі може знадобитися на фініші, коли потрібно зробити останній ривок і виграти перегони. Наприклад, до кінця робочого дня залишається пара годин, і хоча ви дуже втомились, ви вирішуєте гарненько попрацювати ці дві години перед завтрашніми вихідними, на яких будете відпочивати.
Але ви не можете подолати весь шлях, використовуючи лише силу волі від початку й до кінця. Навіть Дом Торетто так не може. Коли сила волі вичерпається, почне вичерпуватись ваше здоров'я, двигун перегорить, ви сповільнитесь, а фінішна лінія втече за горизонт.
Якщо вам постійно потрібно сила волі, щоб займатись своїм ділом, можливо, вам потірбно пошукати інше діло, для якого вам не потрібно буде постійно змушувати себе?
Не тільки глюкоза
Як щодо кетогенної дієти? Кето дієта стає тільки популярнішою. Мозок швидко перелаштовується з глюкози на кетонові тіла, якщо вуглеводи в раціоні обмежуються. Це означає що кетони можуть бути альтернативним паливом для мозку.
Прихильники кето-дієти стверджують що почуваються добре. Принаймні, випадків перетворень людей на зомбі після кето-дієти не зафіксовано. Ба більше, кето дієта може позитивно впливати на мислення та настрій. Звісно ж, побічні ефекти також можуть бути — все індивідуально, тому обов'язково потрібен нагляд лікаря. Але це підтверджує, що глюкоза може бути не єдиним джерелом живлення мозку. В такому разі, мабуть, варто очікувати нових досліджень на тему “кетони як джерело сили волі”.
Стверджувати що глюкоза в крові впливає на силу волі - це все одно що сказати, “глобальне потепління впливає на постачання пива”. До речі, це не жарт. І не те щоб це було не правдою, але подібні виокремлення виглядають дивно. Проблема в тому, що людина прагне виокремити, розділити інформацію. Так влаштований наш мозок. Але при цьому, загальне ціле нікуди не дівається. Все пов'язане з усім, навіть глобальне потепління з силою волі.
Очевидно що ціни на пиво зростатимуть, так само як і ціни на всі інші продукти, залежні від кліматичних змін. Очевидно що глюкоза має певний вплив на мозок, враховуючи самоконтроль.
І що ж нам тепер робити для підтримки достатнього рівня самоконтролю ? Постійно сьорбати содову, чи полоскати рот глюкозним розчином, як учасники експериментів? Я б не став з цим поспішати, бо в науковому середовищі існує й інша думка щодо потужного впливу глюкози на самоконтроль.
Мігель А. Ваділо, Наталі Голд, та Магда Осман у своєму метааналізі вказують що результати ряду подібних досліджень значно відрізняються від результатів дослідження Гайлліот та ін. (2007), та не являються такими значущими. Також, у дослідженні висловлена підозра щодо упередженості результатів Гайлліот та ін. (2007), як вірогідного пояснення великої різниці між результатами схожих досліджень. Та все ж таки, порівняно невелика залежність рівня глюкози в крові від завдань самоконтролю підтверджується.
Але не поспішайте бігти за тістечками та содовою. Достатній рівень глюкози може забезпечити звичайне збалансоване харчування. Та це ж нам і так давно відомо, чи не так?
Для підтримки нормального рівня глюкози потрібно споживати достатній рівень вуглеводів. І набагато краще, якщо це будуть не прості вуглеводи як от глюкоза, яка відразу потрапляє в кров (цукерки, мед, виноград), а складні вуглеводи (макарони, овес, нут), які вивільнюють свою енергію поступово, протягом тривалого часу.
Кількість спожитих вуглеводів — ще більш важливий фактор для здоров'я людини, ніж їх якість. Зайві вуглеводи (навіть правильні) — це зайві калорії, а отже зайва вага. Насправді людині потрібно зовсім небагато вуглеводів на день, щоб почуватись добре (я не лікар і не дієтолог, щоб сказати скільки точно вам необхідно вуглеводів в день, для цього у вас є GPT).
З глюкозою розібралися - людині потрібна невелика кількість складних вуглеводів, щоб забезпечити нормальну роботу мозку, включаючи силу волі. Проте не варто забувати про комплексність: достатній рівень вуглеводів - це лише один із факторів достатнього рівня сили волі.
Якщо ми говоримо про здорове харчування, варто згадати і здоровий сон. Повноцінний сон є не менш важливим, ніж достатній рівень вуглеводів. Якщо ми не виспалися, скільки глюкозою рот не полощи, бадьорішими не станемо. Сон впливає на наші когнітивні функції та самоконтроль. Без якісного сну ми стаємо менш уважними, більш роздратованими і гірше стримуємо себе. Іншими словами: якщо хочеш бути хорошою людиною, тобі потрібен хороший сон.
Наприклад, Джефф Безос у своєму інтерв'ю сказав, що лягає спати рано і спить не менше 8 годин, а найскладніші справи завжди вирішує в першій половині дня. Що це? Сила волі, чи розумне планування справ і розподіл сил?
Самоконтроль і загальний рівень енергії - очевидно, не одне й те ж. Рівень енергії або бадьорості залежить від здоров'я, віку, харчування і сну. Самоконтроль залежить від рівня енергії. Проте, все ж таки самоконтроль — це передусім вибір людини.
Сила волі — це особливий навик. Здатність змусити себе подолати себе самого, або зовнішні обставини, безсумнівно є перевагою. Проте я б сказав, що наша ефективність більше залежить від загального самопочуття і балансу сил в житті, ніж переважно від однієї сили волі. Іншими словами, якщо машина поламана і не заправлена, заряд нітро навряд чи допоможе.
Рухатися швидше... але куди?
Найкращий бій - той, який не відбувся
Сунь Цзи "Мистецтво війни"
Найкраще використання сили волі — це відсутність використання сили волі. Ні, це не означає, що ми повинні обирати найпростіші рішення та боятись труднощів.
Ми повинні дослухатись до себе, щоб зрозуміти, чи дійсно необхідно витрачати в конкретній ситуації такий цінний ресурс, як сила волі. Наприклад, якщо ви втомилися після довгого перельоту і маєте можливість відпочити, вам не потрібна кава, глюкоза або сила волі. Вам потрібен сон.
Дослухатись до себе варто не лише в конкретних ситуаціях, але і в більш глобальному значенні. Розуміння себе, своїх сильних і слабких сторін дає можливість для довгострокового планування. Ми не можемо передбачити кожен випадок, як суперінтелект з "Місії неможлива" (2023), але ми можемо обрати напрямок, створивши умови, за яких необхідність використання сили волі зменшується.
Навіщо взагалі потрібна сила волі? Звісно, для досягнення цілей. Наша увага в першу чергу повинна бути зосереджена на цілях, а не на тому, як змусити себе робити (чи не робити) те, чого не хочете.
Ми не можемо думати про цілі на кожному кроці. Але час від часу нам слід нагадувати собі, заради чого ми все це робимо. Заради гарнішої фігури, заради кращого здоров'я, заради більш наповненого життя.
Чим краще ви розумієте себе і свої цілі, тим краще зможете планувати свій шлях. Короткі відрізки шляху можна пройти завдяки силі волі. Не варто уникати труднощів. Уникнути труднощів ще нікому не вдалося на будь-якому зі шляхів. Проте слід планувати свій шлях так, щоб вам не довелося постійно змушувати себе ним йти.
Дуже важливим орієнтиром при постановці цілей є цінності. Якщо ви не живете відповідно до своїх цінностей, то ви не живете у гармонії з собою. Як тоді ви можете бути щасливими і ефективними у тому що робите? Якщо ціль відповідає цінностям, то й змушувати себе доведеться менше.
Отже, невід'ємним вмінням успішної людини є не лише вміння змушувати себе, але і вміння висипатися, правильно харчуватися, займатися фізичною активністю, а також вміння фокусуватися на головному, вміння розуміти себе, свої цінності і ставити цілі відповідно до своїх цінностей. Знаючи, куди ми йдемо, ми можемо обрати найкращий шлях. І навіть якщо обраний шлях смакує як глюкоза, сила волі ніколи не буде зайвою.